В чому різниця між операційним та стратегічним управлінням?

Починаючи розвивати власну організацію я уявлення не мала, що є якесь стратегічне та операційне управління. У мене навіть особливо часу не було подумати над цим. Адже треба було діяти. Менеджерити процеси, думати над вектором розвитку організації, не забувати сказати свою думку щодо кольору листівки, поговорити з партнерами тощо. В мене була закладена установка: роби, а потім розберешся.

Мені знадобилось десь 2 роки управлінської роботи, щоб розібратись із абсолютним хаосом, який був у моїй голові стосовно управління. Але шляхом рефлексій (реально, ну простіше було почитати про це в книжках!) я зрозуміла, що є різні рівні управління.

Стратегічний рівень управління

Я б сказала, що основними характеристиками цього рівня є:

• довгостроковість (впливу, планування, бачення)
  
  
• всеохопність та мультирівневість (для прийняття рішень маєш враховувати як зовнішні так і внутрішні фактори)
  
  
• тягучість (так я називаю рішення, які потребують багато часу на обдумування та імплементацію)
  
  

На мою думку, керівники мають більшість часу фокусуватись саме на стратегічному рівні управління і поступово виходити із постійно-палаючої термінової операційки.

На такому рівні управління серед задач можуть бути, наприклад, наступні:

• створення стратегії організації та контроль виконання загальних стратегічних цілей
  
  
• розбудова довгострокоих партнерств
  
  
• вихід на нові ринки
  
  
• визначення ресурсів для досягнення довгострокових цілей та пошук ресурсів для їх досягнення
  
  
• вплив та формування іміджу організації (спікерство, написання статей, участь в публічних заходах)
  
  
• вплив (корегування/посилення/зміна) на корпоративну культуру та формування екосистеми організації
  
  
• розбудова певних організаційних систем та підходів
  
  
• менторство та посилення інших лідерів в організації
  
  

Серед ключових якостей та навичок для цієї позиції, я б назвала наступні:

• Вміння бачити картинку комплексно та вміти зв'язати точки в цілісну картинку. Це означає, що ви, наприклад, можете співставити інтереси декількох гравців, врахувати не тільки організаційну культуру, але і контекст сфери. Тобто ви здатність дивитись на ситуацію ширше ніж із однієї позиції.
  
  
• Вміння будувати синергетичні взаємовідносини. Це означає, що окрім того, що ви здатні подивитись на картинку в цілому, ви ще можете побудувати взаємодію в команді таким чином, щоб система процвітала та люди в ній працювали над спільними цілями.
  
  

• Відповідальність.
  
  
• Сміливість.
  
  
• Експериментаторський дух.
  
  
• Гнучкість.
  
  

Операційний рівень управління має наступні характеристики:

• швидкість прийняття рішень
  
  
• великий об'єм поточних задач
  
  
• орієнтація на коротко та середньо-термінову перспективу
  
  
• забезпечення імплементації стратегії та інших розроблених на стратегічному рівні систем та підходів.
  
  

На такому рівні управління серед задач можуть бути, наприклад, наступні:

• розробка та імплементація проектів/продуктів для досягнення стратегічних цілей
  
  
• координація команди у створенні та ведені операційних планів;
  
  
• створенні внутрішніх політик та розробка підходів/інструкцій/гайдів по проектній діяльності;
  
  
• забезпечення загальних внутрішніх комунікації в команді.
  
  

Серед ключових якостей та навичок для цієї позиції, я б назвала наступні:

• Здатність приземлити ідеї до дій, планів, кроків. На цій позиції має бути людина-дії. Якщо на стратегічному рівні людини дивиться "широко", то на операційному, вона має бачити деталі та розуміти логіку цих деталей.
  
  
• Вміння побудувати системи якості та контрольні точки.
  
  
• Вміння якісно взаємодіяти із командою - так, щоб всі розуміли куди, чому та яким чином ви рухаєтесь.
  
  
• Уважність до деталей.
  
  
• Послідовність та здатність будувати логічні зв'язки.
  
  

Якщо на стратегічному рівні, наприклад, формується бачення організації та визначається вектор її руху, то на операційному розробляється конкретний план дій по її досягненню. І тут зазвичай виникають проблеми і починається хаос.

Бо керівник починає лізти в операційку і втручатись в деталі, які не мали б його чи її стосуватись. Говорю з власного досвіду :) Мені потрібно було багато часу, щоб перестати говорити команді ЯК їм робити їхню роботу. Звісно, тут виключно розмежуванням стратегічного та операційного рівнів управління не обійдешся. Бо питання недовіри набагато глибші і стосуються розподілу обов'язків, практики делегування, формування певної корпоративної культури тощо.

Але усвідомлення різниці та меж цих двох рівнів дало мені поштовх для того, щоб виокремити позицію операційної директорки в організації і поступово її запровадити.

Дуже важливо розуміти, що на цих двох рівнях потрібні різні навички, знання, компетенції та образ мислення. І ці два рівня можна суміщати в одній людині, але до певного часу. Інакше буде хаос) Розмежування цих позицій дає новий етап зростання та професіоналізації.