По моїм спостереженням, це доволі поширена історія, особливо в громадському секторі. Зазвичай сідають говорити, коли вже так накопилось, що терпіти більше не можна. Тому щоб вийти на більш-менш нормальний енергетичний рівень треба говорити годинами і це дуже ресурсозатратно. І добре, що ви взагалі говорите на такі теми. Бо є компанії, де люди просто терплять, а потім ідуть. І все. Але як зробити так, щоб ці розмови не були травматичними, не конструктивними, постійними?
Ця ситуація дуже комплексна і дати 1-2 інструменти, які її зможуть повністю вирішити, неможливо. Натомість, я б запропонувала в першу чергу провести діагностику і дати відповіді на наступні запитання:
- Чому виникають такі ситуації? Які теми піднімаються?
- Як часто виникає будь-яка напруга в команді та як ви це вирішуєте? З яких питань виникає напруга?
- Чи є тенденція "зараз робимо проект, нам не до вирішення напруги. Потім поговоримо про це"?
- Яке в команді ставлення до помилок та конфліктів?
- Чи є у вас регулярний зворотній зв'язок у команді?
- Яким чином побудовані ваші внутрішні комунікації? Як члени команди отримують інформацію та передають її один одному?
- Як ви відрізняєте офіційні та неофіційні комунікації в команді?
- Чи робите ви ретроспективи? Чи дивитесь у майбутнє та аналізуєте його?
Щирі відповіді на ці питання дадуть вам можливість побачити картинку в цілому. Можливо, у вас проблема із регулярним перенавантаженням команди? Немає чіткості у розподілі обов'язків? Немає системи зворотнього зв'язку? Немає звички в команді вирішувати напругу одразу, а не ховати її під килим до вибуху? Діагностувавши проблему, я б будувала запобіжники на майбутнє. Це може бути розробка механізму чи інструкції вирішення внутрішніх конфліктів, тім-білдинг, корегування системи внутрішніх комунікацій тощо. Розкладати будь-яку історію можна таким чином:
Опис ситуації
Гіпотеза в чому проблема
Декілька варіантів вирішення
Експеримент (тестування рішень)
Аналіз результатів
Нові рішення
Повтор кола дій :)